***

Літо  заплітає  квіти  їй  в  волосся
Духмяні  пахощі  чарують  всі  думки.
І  чути  в  полі  шепіт  стиглого  колосся,
Вона  ж  з  природою  на  Ти.

Її  дитяча  посмішка  мрійлива,
Бо  це  гімн  сонцю,літу  і  землі.
І  в  почуттях  своїх  вона  грайлива,
Бо  вона-інша,не  така  як  всі.

Вона  вже  знає  як  життю  радіти,
Подарувати  світло,усмішку,тепло.
І  поглядом  своїм  може  всіх  зігріти,
І  віддвати  з  щирістю  добро.  

Бо  вона  любить  місяць,небо,зорі,
Двінкий  і  давній  відголос  весни.
Вона,як  трамонтан  у  синім  морі.
Ця  дівчина  з  природою  на  Ти.

VI.  2016

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715858
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.02.2017
автор: маленька незалежність.