Для нас чудова та була пора,
Коли сніг сипав без зупину.
Раділа дуже дітвора,
Нам кращої не треба було днини.
Ми цілий день готові
Були на вулиці ганяти.
Ліпити бабу снігову,
З гори санчатами з*їжджати.
І по льоду могли годинами
Гуртом на ковзанах кататись,
Та один в одного сніжками
Із задоволенням кидатись.
А в кучугурах прокладати
Тунелі нам було цікаво.
Ми полюбляли там ховатись,
Коли додому звали мами.
Та,через силу, нас замерзлих
Все ж забирали мами в хату.
Добряче мокрих вже, голодних,
Зігріти щоб, нагодувати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715906
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.02.2017
автор: Анфиса Нечаева