мені не тепло, чуєш, моя нене!
в яку вкладаєш люльку ти синів?
хоча б діждала, щоби у зелене
у пахощі, в любисток з берегів..
холодний вітер віє, завиває
зриває стріху під ногами тріск
де взяти ліки? є вони? немає!
вода холоне мерзне в руцях віск
помилуй, Боже! зглянься, у макітру
вклади хоча би маківки зерня
Поглянь, нас вже вбивають, як ту видру,
й деруть за 30 срібних навмання
шкури...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715957
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2017
автор: Ольга Ратинська