Легесенькі хмарки – овечки
Губились серед сизих трав.
Нам вогкий, теплий літній вечір
На плечі руки ніжно клав.
Дзижчали зорі золотаві
Над банями святих церков.
Блукали коники в отаві
У пошуках земних підков.
Сюрчали щемно, мов музики, -
Кружляла стежка степова…
Ті очі, рідні аж до крику,
Сказали більше, ніж слова…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715959
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2017
автор: Лариса Журенкова