По дорозі йшов із сином довго старий батько.
Ішов, ішов, зупинився...
– Ти чому?– спитав синок. — Невже натомився?
Ще ж далеко треба йти. Ніколи сидіти.
– Зачекай! – відповів батько. – Треба відпочити.
– Не сидітиму я тут, батечку, даремно. Прийдем
швидше – відпочинем. Буде всім приємно!
То ж піднявся старий батько... Справді йти
багато. Та й пішли. Пішли... Йшли довго. Пора б
спочивати.
– Ми не будемо сидіти, тратить час даремно.
Прийдем швидше – відпочинем.
Буде всім приємно! – сказав синові так батько.
І став син розуміти,
що не батькові потрібно було відпочити...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716117
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.02.2017
автор: Надія Башинська