Скотилась сльозинка, маленька краплинка.
Чиста, прозора, немовби росинка.
Та роси ті чисті так сонячно сяють!
Милують наш зір, барвами грають.
Скотилась сльозинка... Яка ж вона світла!
Плаче людина... близька мені й рідна.
Та чиста сльозина чомусь так гірчить...
І серце від цього плаче й щемить.
Я витру ті сльози, їх більше немає!
Нехай краще в росах світ барвами грає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716119
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.02.2017
автор: Надія Башинська