Ти так далеко...Я сумую...
Чи зрозумієш ти мій сум?
Чи проведеш складну цензуру,-
Моїх сумних і вічних дум?..
Хоч день ясний і чисте небо,-
Сльоза скотилася з-під вій,
Мої думки линуть до тебе,-
Далекий, вірний, друже мій!
В душі моїй мрії гарячі,
Чекаю ясний теплих днів.
Я зупиню, нехай не плаче
Серце моє, як ти велів...
І прожену я безнадію,
Спогадом серце звеселю,
Верну і віру, і надію,
І мрію я верну свою...
Тебе я, друже, розумію,
Й пориви вітру за вікном...
Прийде весна і я зустріну,-
Тебе і з ласкою, й теплом!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716251
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 04.02.2017
автор: геометрія