[b]Р[/b]анок інеєм вкутав дерева —
[b]А[/b]мплуа ось таке у зими,
[b]Н[/b]аче кинута скрізь перкалева
[b]О[/b]бік стежок тканина — сніги.
[b]К[/b]рижані бурульки бахромою
[b]І[/b] прозорі вони, мов кришталь.
[b]Н[/b]а дахах сніг вмостився чалмою
[b]Е[/b]льф світанка ховає вуаль.
[b]Є[/b] казкове у миті цій щось,
[b]М[/b]ерехтить інійпад, в небі синім
[b]В[/b]еличаво Ярило пройшовсь,
[b]К[/b]инув променів жмут зі всій сили.
[b]У[/b]мережані вікон шибки
[b]Т[/b]ак красиво, ажурно і ніжно.
[b]А[/b] на снігові чорні круки
[b]В[/b]иход в "люди" вже роблять неспішно.
[b]Д[/b]есь знайшла собі місце спочить
[b]Е[/b]кспресивна, як вітер, завія.
[b]Р[/b]имам це найчудовіша мить —
[b]Е[/b]ксклюзивних віршів містерія.
[b]В[/b]же чекають нас дві філіжанки,
[b]А[/b] тоді ми, як діти, — на санки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716266
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 04.02.2017
автор: Радченко