Ранок над Україною

[i]Ми  блукали  по  коліна  у  місяці

Понад  прірвою  темних  століть,

Всі  історики  впали  в  депресію,

Прочитавши  архіви  небес.

Світ  не  старший  за  Божі  труди,

Що  держави  складав  у  пісочницю  часу.

Хтось  розсипався,  інший  міць  будував

Потом  родючим  та  згодою  разом.

І  живуть  -  процвітають  на  сонці

Глобуса  клаптики  -  пишні  сади...

Нам  лишилися  зорі  -  надії

Серед  мороку  грізних  подій.

Через  біль,  утрату,  розпуку

Лиш  не  падати  вірою,  духом...

Мільйони  сердець  наче  хвилею

Світла  проміння  свободи  лавиною

Попри  кордони  стіни  -  пітьми,

Взявшись  міцно  рука  до  руки,

Ранок  запалять  над  Україною  !

[/i]



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716269
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 04.02.2017
автор: Мандрівник