Стільки дива у світі таємнім,
Хіба встигну усе пережити?
Мені б вдосвіта в серці твоєму
Прокидатись і знов відродитись.
Зачекають світи незчисленні –
В непізнаннім немає розлуки.
А мені б в суєті повсякденній
Відчувати твої теплі руки.
Оди ллються коханню гучному,
Всякий прагне до нього горнутись.
Мені б в зорянім небі нічному
Тебе місячним сяйвом торкнутись.
Я від днів, що за обрієм гаснуть,
Не чекаю ні дива, ні вражень.
А мені б у очах твоїх ясних
Віднайти блиск своїх відображень.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716297
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2017
автор: Олена Жежук