Яким він буде – ранок без війни?
Як важко уявити це сьогодні.
Його не стрінуть воїни-сини,
Що відійшли у небеса Господні.
Заплачуть гірко, тужно матері,
Ніхто їм не поверне уже сина.
Не злікувати їх на вівтарі,
Чи не забуде жертву цю країна?
Скалічені у цій війні навік
Бої згадають і ридання мами,
Що до війни, як всі, був чоловік
Із дужими руками і ногами.
А у окопах - на передовій,
Згадають усіх друзів-побратимів
І нагадає пам*яті сувій
Пекельне літо і червоні зими.
І кулаком гартованим в боях
Сльозу змахнуть гірку і накипілу,
Не побажають, щоб ніколи й в снах
Війна прийти на землю не посміла.
04.02. 2017р. Надія Таршин
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716314
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2017
автор: Надія Таршин