Буває так в житті
І ми не знаєм,
Як почати зранку день.
Як зранку встати спозарання
Відкрити очі й іти
У цей дивний світ.
Буває так мені погано
Буває зле, буває й гарно
Відкрию очі й зранку встану
І йду часом не знаючи куди...
Та йду , іду не зупиняюсь,
Так неначе хтось за мною йде
Неначе зараз хтось мене штовхне,
Неначе ніжку хтось мені підставить
Набреше і все собі забере...
Та нехай, нехай всі бачать
Не впаду сьогодні я...
А хоч впаду - то знову встану-
Підіймуся із колін-
"Землі вклоняюсь, що зростила",
Скажу і знов піду...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716349
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.02.2017
автор: Лена Прилуцька