О, довга – предовга зима,
Сховалося сонце змучене.
Мило, невинно дріма
Поезія неозвучена.
І розкошують сніги,
Акорди сиплються білі.
Мороз… Але скільки жаги!
Красою наповнене тіло.
І сняться мені матіоли,
І пахнуть смачні полуниці.
Довга зима, як ніколи,
А літо вродливе сниться.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716407
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2017
автор: Валентина Голубівська