ЛЮТИЙ В ПРАВА ВЖЕ ВСТУПИВ

                                                             Лютий  в  права  вже  вступив,
                                                             Мов  корабель  у  світ  поплив.
                                                             А  ми  на  човнику  у  нього,-
                                                             Шукаєм  правильну  дорогу!
                       Кажуть  лютий  -  гострокутий,                        Як  і  січень,  він  -  дволикий:
                       Та  кінець  в  ньому  зими.                                        Зиму  той  ділив  навпіл.
                       Він,  як  січень,  ще  надутий,                              Цей  хоч  ростом  невеликий,
                       Та  провісник  все  ж  весни!                                  Та  морозний,  я  і  він!
                                                                   Хоч  бува  й  теплом  голубить,
                                                                   І  березнем  прозирне,
                                                                   Та  ж  сердитий,  бо  ж  він  лютий,
                                                                   То  й  до  січня  щось  верне...
                         Звуть  його  і  "бокогрієм",-                                    Метелиці  й  заметілі,
                         Сонцем  гріє  один  бік,                                                І  вітри,  й  криві  шляхи,
                         А  на  другий  вітром  віє,                                            Та  як  сонечко  пригріє,
                         Так  буває  кожен  рік!                                                  То  й  весни  чути  духи!
                                                                     Скільки  лютий  не  лютує,
                                                                     Все  ж  з  порогу  не  зіб"є,
                                                                     До  весни  усе  лаштує,
                                                                     І  дорогу  їй  дає!..
                           Дуже  рідко  він  жартує,                                        Набираймося  терпіння,
                           І  на  свята  він  скупий,                                            Час  вперед  життя  веде.
                           Той  хто  часу  не  марнує,                                      Вже  весни  іде  веління,-
                           Буде  й  з  березнем  такий!                                  Переможне  й  молоде!..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716414
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 05.02.2017
автор: геометрія