Орел в степах України
З хмарами говорить,
Пливе Дніпро по долинах
До Чорного моря.
Вітер в хвилях його грає,
Веселка сміється,
Міста й села напуває,
Всім добром озветься.
Повз лани широкополі
Лине Дніпр тихенько,
А з Чернечої гори
Височить Шевченко.
Поховали й взяли долю,
Кайдани порвали,
Та свою хиренну волю
Злочинцям віддали.
Чужі й свої шахраї,
Злодії, бандити,
Що ще гірше ворогів
Кров уміють пити.
Зсередини та іззовні
Ворог обступає,
Все вивозять до офшорів,
В Донбасі стріляють.
Збирай, нене, українців
З Кубані до Сяну,
Не забудь орловців, курців,
Козаків із Дону.
Тих, що віддали за Крим
Коли приєднали,
Бо ніколи москалі
Даром не давали.
Пора біблію читати,
У євреїв вчитись –
Чужих в владу не пускати
Щоб по – людські жити.
Встань, Велика Україна,
Русь Київська кличе,
Та й збери своїх синів
На вселюдне віче!
Хай орда тоді здригнеться
Із карликом ханом,
Сонце долі нам всміхнеться
Та й світити стане.
*Фото з Інтернет
5.02. 2017р., Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716466
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.02.2017
автор: БГІ