Замахнувся брат на брата
Вподобав нашу земельку
Заблищали очі в ката
От і роззявив пельку
Свій город люб’язний брате
Приведи до ладу
Нема чого зазирати
До чужого саду
Не сподобалось тобі
Що ми стали вільні
Що виношуєм в собі
З світом плани спільні
Ти мабуть перелякався
Як вилетів стілець з під Хама
Він бути вірним тобі клявся
А ми його ногами
Ненависний став тобі
Вільний дух народу
Що боїшся що й тобі
Скоро зїздять в морду
Соромно має бути
За свою державу
Ворошить давно забуте
Присвоювати чужу славу
Прославляти руський мир
Все чуже ганьбити
В тобі просто грає жир
Дивись щоб не був битий
Коли прийдеться кров’ю вмитись
Не скрегочи зубами
Українці вміють битись
І не винуй Обаму
Ти прислухайся покраще
Що з України лине
Хто з мечем до нас прийде
Від меча й загине
І не копай нам вовчу яму
Брате. Не спіши радіти
Як би не прийшлося
Самому в ній сидіти
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716488
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.02.2017
автор: Інок