І кожен світ цей бачить по своєму,
І думка є про все у всіх своя,
І зазвичай вона у кожного таємна,
І ключ є тільки у вождя.
І пори року ми сприймаєм різно,
І день і ніч у всій своїй красі,
І літо не для всіх приємне,
І зиму, люблять, не усі!
І без різниці той між нами,
І без відмінності душі,
І не шукали б ми кохання,
І спали б краще уночі.
І кожен з нас закохується в тіло,
І щастя кожен з нас вдає,
І все стається наче так як і хотіли,
І завжди час своє щось додає.
І з часом хтось навчається терпіти,
І з часом хтось стає ніким,
І з часом хтось не може зрозуміти
І бути чесним разом з цим.
І все ж, нам час дає освіту,
І їй ціннішої нема,
І дізнаємось з ним про всі закони світу,
І вчимось вчити, тих хто ще не зна.
І найцінніше у нас все від нього:
І мудрості навчить він як ніхто,
І щастя ми знаходим від простого,
І радість, що ми маємо його!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716530
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2017
автор: Мармелад