Ой, лісом котиться луна,
Жалібну пісню хтось співа
Про нещасливу свою долю,
Його ніхто не любить, гонить.
Всі його ворогом вважають
І завжди зла йому бажають.
Але ніхто того не зна,
Що в нього добрая душа.
Що хоче теж тепла хоч трішки
Коли так ясно місяць світить,
До неба голову піднявши,
То сірий...(Вовк) із туги плаче.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716556
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 06.02.2017
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський