ЯКЩО НЕ Я

Якщо  не  я,  якщо  не  ти  -  тоді  нас,  мабуть  і  немає?
Зруйновані  усі  мости,  за  рогом  в  безвісті  чигає

Зелено-сіра,  як  мара,  незграбна,  як  і  всі  химери,
Безжальна  збочена  жура,  поникли  віри  ефемери.                

Зловісна  тиша  гробова  у  келих  муки  доливає
І  цідить  краплями  слова:  тебе  нема,  мене  немає.

Нехай  не  відвести  біди:  ні  рук  не  вистачить,  ні  сили  -
Застигли  крапельки  слюди,  -  засклити  світ,  чи  вже  засклили?  

В  минулому  блукають  дні,  всі  маски  скинуті,  а  ролі,
Як  тіні  поряд  на  вікні  -  сумні,  спокусливі  -  доволі!..

Просити  сніг  серед  зими  у  скнари  годі,  обламає.
Без  того  снігу  ми  -  не  ми?..  нехай,  нас  буцімто,  немає.

Нас  не  було...  чиї  думки  розводять,  зводять  і  прощають?
Зачинені  на  всі  замки  ті  душі,  що  ключів  не  мають.


Вересень  2015.
Ред.06.02.17.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716558
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.02.2017
автор: Ліна Ланська