Знову буяє весна,
Знову співа соловей,
Знову чарує вона
Душу і серце людей.
Чуєш як все ожива,
Кожен радіє весні,
В кожного серце співа,
Гинуть всі думи сумні.
Це наступила пора
В парі, в коханні пожить
Для майбуття, для добра
Щоби себе повторить.
І пригадаємо ми
Наших любимих батьків,
Також себе ще дітьми,
Радість прожитих років.
Наші батьки все дали,
Щоби нам в світі пожить,
Щоби ми далі пішли,
Їм уже це не зробить.
Будем кохати й любить,
Щоби продовжити путь,
Будем майбутнє творить
Поки ще можем дихнуть.
03.05.99
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716608
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.02.2017
автор: Георгій Федорович