Український воїн

До  річниці  бою  під  Крутами,  таке  от  вийшло.  Начитався  різних  історичних  матеріалів,  надивився  навколо  за  три  роки,  сам  не  воював  через  вік,  лише  допомагав,  але  ризикну  дещо  написати,  тож  не  стріляйте  у  піаніста.

Український  воїн  прийде  до  твоєї  домівки  неочікувано.  Твій  кіт  одразу  його  признає,  хоча  раніше  нікому  не  давався  в  руки.  Вночі  перед  тим  під  твоїми  вікнами  кілька  разів  стрімко  провиють  карети  швидкої,  а  зранку  ти  відкриєш  двері  і  побачиш  його  у  себе  на  порозі.  Ти  вже  бачив  його  тисячі  разів  -  на  вокзалі,  у  лікарні,  кафе  і  просто  так,  на  вулиці.

Він  вчив  дітей  у  твоїй  школі,  був  студентом-старшокурсником,  молодим  підприємцем  і  кандидатом  наук  у  твоєму  університеті.  Ти  вже  співав  для  нього  пісень  влітку  коло  річки  під  гітару,  підказував  номер  маршрутки  на  автовокзал,  їхав  поруч  із  ним  у  плацкартному  вагоні.

Спочатку  у  твоєму  гардеробі  звідкілясь  з'явиться  щось  у  камуфлюючих  кольорах,  у  телефонній  книзі  -  кілька  нових  номерів  волонтерів,  а  в  історії  браузера  раз  по  раз  проскакуватимуть  посилання  на  якісь  форуми  власників  легального  гладкостволу,  історичні  матеріали  про  перший  зимовий  похід  армії  УНР  і  холодноярівських  повстанців.

Твій  проросійський  сусід  нервово  палитиме  на  сходах  і  кожні  15  хвилин  боязко  підходитиме  до  дверного  вічка  -  перевірятиме,  чи  не  прийде  український  воїн  за  ним.  Але  на  порозі  не  буде  нікого.  

А  через  деякий  час,  посеред  однієї  з  найтемніших  ночей,  йому  "загупає  у  двері  прикладом".  Він  гляне  у  вічко  і  страшенно  зрадіє  -  на  якомусь  бику  в  балаклаві  з  азіатським  розрізом  очей  звисатиме  метрова  георгіївська  стрічка  і  триколор.  Відкривши  двері  з  радісними  прівєтствіямі  асвабадітєлям,  він  отримає  прикладом  по  зубах  і  вогневу  точку  у  себе  на  кухні.

Потім  прийдуть  і  до  тебе.  І  ти  міг  би  отримати  таку  ж  вогневу  точку  у  власній  спальні,  меню  із  гуманітарної  допомоги  і  кілька  зламаних  ребер,  а  потім  шукав  би  гроші  на  квиток  в  один  кінець  з  окупованої  домівки.  

Міг  би.

Але  із  дзеркала  у  прихожій  тобі  підмигне  український  воїн,  а  поверхом  нижче  із  вікна  твого  сусіда-вчителя  по  биках  із  колорадками  під  під'їздом  дасть  чергу  кулемет.

Український  воїн  вийде  із  твоєї  домівки  неочікувано.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716624
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2017
автор: Холодний Яр