На шиї твоїй чужі поцілунки
І стегна приховують зраду...
Впустила його в мої за лаштунки.
Гадала, не знатиму правди?!
А правда одна: із присмаком ночі;
Зі мною з думками про нього.
Боїшся мені дивитись ув очі
При ньому. Такого чужого
Впустила не лиш у нашу оселю,
Відкрилась, піддавшись спокусі.
Ви схожі мені на спраглу пустелю:
Піски й скорпіонів укуси...
Для вас я - міраж, напевно, й не більше...
Для себе – живіший живого!
Відпущу свій біль написаним віршем.
Розвію підозри й тривоги...
P.S. Нічого особистого))) Просто, як завжди мої бурхливі фантазії і ліричні герої ;) Раптом комусь пригодиться?... )))
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716645
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2017
автор: Бойчук Роман