У проекціях снів,
Де літають бажання фантоми,
П"ються вина міцні
І обличчя фатально-знайомі,
Що поглинув Молох,
Світлотінню тендітно спливають,
Ми з тобою удвох
Від розливу жаги спочиваєм.
Колисає Морфей
Наш перформанс із тіл опіковий,
Де я був корифей...
Сон утоми... Ну що ти накоїв?
Ми неначе одне
У одного поновлюєм сили...
Ти мене... Це мине...
Вже минуло... Прокинулась, мила?..
© Copyright: Серго Сокольник, 2017
Свидетельство о публикации №117013001469
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716663
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2017
автор: Серго Сокольник