Незмінні зміни

Скиглить  зима  останнім  лютим,
Так  хочеться  фарби  кинути  в  небо,
І  деревам  в  кригу  взутим,
Як  на  мене,  розквітнути  треба.

Я  б  все  змінила  в  своєму  житті,
Я  так  чекаю  народження  дива,
Що  навіть  шпалери  зривала  б  зі  стін,
І  все  б  фарбувала  в  зелений  і  білий...


В  час  останнього  холодного  відголосся,
Душа  незмінно  зміни  просить.
Я  беру  фарбу,  фарбую  волосся,
І  цього  на  сьогодні  буде  досить.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716775
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2017
автор: Оля Горіна