Забери мене тато до себе!
Подаруй мені хвилі тепла.
Щоб усе було так, як раніше
І я знову принцеса твоя.
Щоб мене присипляв ти казками,
Про малинівку пісні співав.
Я прошу: забери мене, татко!
Ти ж орел мій! А я орленя...
Обійми мене так, як раніше
І крилом ти від світу сховай.
Та відразу все стане добріше,
Лиш за руку ти міцно тримай!
Я ніколи того не забуду,
Як з роботи втомившись прийдеш
Ти цукерку з кишені дістанеш
І на руки до себе візьмеш.
Забери мене тато до себе!
Щоб усе було так, як раніш.
Пам'ятаєш, як кликав ласкаво
Називаючи доньку "малиш"...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716811
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2017
автор: Марфа муф