Перукарка Василя в крісло посадила,
Білесеньким покривалом одежину вкрила.
В обстановці тій заснув, як робила стрижку,
Уявляючи, що вдома, лежить він у ліжку.
Розсмішив присутніх - богатирський сон,
Захропів протяжно на увесь салон.
Перукарка, сонного, довгенько будила,
Прокинувся, як лице водою облила.
Коли доводиться, знову, в перукарні бути,
Одна думка в Василя, аби не заснути.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716879
Рубрика: Гумореска
дата надходження 07.02.2017
автор: Віктор Кущина