Арабески, 42

         Синові  –  у  повноліття

165*  навчишся  цій  істині  –  будеш  в  коханні  щасливим

Знай:  двоє  в  сім’ї  мають  бути  як  руки  і  очі:
Лиш  очі  заплачуть  –  а  руки  сльозу  витирають,
Втішаючи  ласкою;  тії  ж  сльозинки  жіночі
Тобі  зцілять  руки  від  ран  –  і  твій  шлюб  стане  раєм!

 
166*  а  сонце  не  світить  з  метою,  щоб  обраних  гріти

Добро  не  існує  для  добрих  у  світі  людей.  
Для  нього  немає  ні  зиску,  ні  обраних  долі.
Тож  тонеш  в  гріхах,  а  чи  в  прірві  спокус  і  страстей,  –    
Лиш  зла  ти  зречися  –  і  пий  із  джерел  його  вволю!
   

167*  не  торгуй  співчуттям  і  на  люди  біди  не  винось  

Навчали  й  мене  перед  тим,  як  у  світ  я  піду:
Добру  поклоняйся  й  любові  –  ця  мудрість  відома,
А  горе  й  нещастя  свої,  всякий  клопіт-біду,
Як  рвану  і  зношену  одіж,  лиши  краще  дома.  


168*  осанна  лозі  виноградній  

Нагадаю  тобі  –  мудрість  Сходу  говорить  одна:
«Той  хто  п’є,  той  не  знає  про  шкоду  й  оману  вина,
Хто  не  п’є  –  він  не  відає,  скільки  в  вині  благодаті,  –  
Все  вмістити  зумів  Сотворитель  в  плодах  цих  сповна!»
***

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716899
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2017
автор: Касьян Благоєв