Моє кохання впину й меж не має,
Давно минулого горять мости,
Моє кохання будь-що подолає,
Коли зі мною поряд ти.
Хоч за вікном вирує хуртовина,
Я почуваюся,неначе у раю,
Хоч потурає відчаю гірка година,
Щаслива я, бо подумки люблю.
Поринаючи у пристрастей безодню,
Окрилена коханням,схильна до жаги,
Та не сумна душа моя сьогодні,
Бо тепло й сонячно узимку навкруги.
Потроху забувається учора,
Нового часу вже зоря зійшла,
Вона для мене ясна і прозора
І ніби все про щастя зна.
Хто є спроможним,той осудить
Шалених почуттів насичений розмай,
Хоч щастя швидкоплинне,-скажуть люди,
Мене,коханий,ти повік не залишай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717086
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2017
автор: Карина Бєлік