Не витирай з моєї скроні сліз,
вони сьогодні котяться від щастя.
І вечір вмить світанком переріс,
і промінь гріє ніжністю зап'ястя.
На смак і запах - все таке живе!
таке моє, що тільки б не зоміліти!..
І вся печаль у безвість відпливе,
і птахом в небо хочеться злетіти.
І ти не руш мою солодку мить,
я півжиття свого її чекала.
Нехай сльоза на скроні забринить,
щасливих сліз у мене було мало.
Та я сьогодні плачу і сміюсь,
сміюсь і плачу - скільки хватить сили!..
Світанок в вечір миттю переллю,
аби з тобою вічність бути, милий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717128
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2017
автор: Halyna