Стомилася зима. Я знаю.
Та ще не час ... Кажу: "Не йди".
Біленьким шлейфом ще мети
Всю землю аж до небокраю.
Нехай летить, танцює сніг.
Мені б його солодкий спокій,
Бо в цій самотності широкій,
Буває чутним кожен гріх.
Приспи сполохані думки,
Хай їх кружляє хуртовина,
І десь замріяна ялина
Вплете їх у нічні казки.
Коли до вій торкнеться день,
Підеш у вічність, добре знаю,
А поки вип'ємо по чаю
Під звуки зоряних пісень.
2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717199
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.02.2017
автор: Оксана Лазар