А що там за вікном? Яка краса?
Торкнусь рукою скла і засумую...
Там гарні, та не рідні небеса,
Не їх в своїй уяві я малюю.
Хтось скаже: все те саме, той же сніг
Дорогу перехожим застеляє.
Десь чути чиїсь вигуки і сміх,
Он сніжкою хлопча в авто жбурляє...
Ці люди, як мурахи, в метушні
Вдивляються у сенсори старанно.
І, Богом подаровані їм, дні
в iNet скидають легко й філігранно.
Життя вирує, але самота
Тихенько прокрадається у груди.
Не те тепло, і радість геть не та
Коли не вдома ти. Завжди так буде.
Так хочеться туди, де рідний дім,
Де серце залишила ненароком.
Усе найкраще! Все прекрасне в нім!
Бо там й земля радіє твоїм крокам.
09.02.17.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717286
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.02.2017
автор: Богданочка