Нажаль й в стосунках не варто показувати слабкість
Свою глибоку і щиру любов,
Якщо по ту сторону завжди закликатимуть здатись
І мовчатимуть, коли взаємності жадатимеш найбільше всього.
Темними, тихими ночами сумбурно спатимеш
Втрачаючи розуміння де реальність, а де сон
В пам'яті, те що не скласти, по частинках збиратимеш
І об ці уламки різатимешся знов і знов.
Оголений, адже скинуті всі лати
Болюче переповнений, адже не сказав стільки всього,
Примарою серед живих блукатимеш
І не впізнаватимеш, те що колись так серцю близько було.
Звісно, якщо почуття не вб'є, то час лікуватиме
Безцеремонно заявить, що це один із багатьох урок,
І в спину грубою, могутньою долонею штовхатиме,
Господи, аби ж це був сон.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717292
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2017
автор: Сильчук Назар