Живемо вдома, як старці,
Як коні жили гробим.
І маєм… дулю у руці,
Бо на чужинця робим.
Потрібна сперма… сурогат,
Штурмують , як істоту.
Плює у душу супостат,
Піди, знайди… роботу.
Всі, як худоба мовчимо,
ТВ свого ж не маєм.
У хали все, ми ж терпимо,
Плюють у вічі витираєм.
В лікарнях вата… стрептоцид,
Тарифи знов зростають.
Скажіть хіба не геноцид?
Нас з хати вимітають.
Украли г.ди все майно,
Мільонні статки мають.
Знов пракурлори у АТО,
Солдатів зневажать.
А св.ні товстії зади,
В Гаваях парять в бані.
Нас знов з тітушками менти,
Товчуть, як на Майдані.
В Верховній зРаді чужаки,
В Кабміні іноземці.
Перевелися козаки,
Як ті кроти в підземці.
Ми русичі є не скоти,
Вкраїна помирає…
Пора проснутися… брати!
Нас н.чисть, зачищає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717403
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2017
автор: Дідо Миколай