Рано ще для втрати всіх надій,
Та вони пішли, не поспитавши.
Пізно для творіння нових мрій,
А старі втрачаються назавжди.
Страшно на початкові кінця,
Коли все пірна у порожнечу.
Сумно, що нікого більш нема,
Хто би другом був міцним у плечах.
Байдуже, що завтра новий день,
Сонце знову зійде для добра.
Перетерплять, як завжди, сотні сердець,
Але Бога в них уже нема.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717485
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 10.02.2017
автор: Альона Свиста