Ти – не приручена й не скорена.
Ти пахнеш сонцем диких піль.
У тебе брови – крила ворона.
І руки – наче заметіль.
Твоє волосся розтеклося
Хвилястим морем до грудей.
І губи в строгім безголоссі
Миліші тисячі речей.
Твоїм ногам чужі підбори,
І личко гарне без оправ.
Ти в ореолі непокори
Найнезалежніша з держав.
11.02.2017 р. © А. Тофан
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717662
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2017
автор: Андрій Тофан