То, панночко приснилося мені –
Немов пшениця, золоте волосся.
Отак весною марять журавлі,
Так літнім ранкам сняться сині роси.
Приснилось місяця проміння золоте,
І запахи травневі ночі,
І Ви приснились – ніби стоїте
й смієтеся,
І Ваші очі, ваші карі очі.
І ніби Ви по шпалах біжите,
І вітер Ваші сльози ловить,
А я кричу – усе не те, не те...
І поїзда гудок приснився довгий.
Таке наснилось – жарт, не жарт,
Я зроду снів таких ще не дивився.
...В Вас сльози, панночко - не варт,
Той сон, напевно, помилився.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717680
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2017
автор: Терновий