Промінь сонця я візьму в долоні
і добавлю трішки теплоти.
Ще додам я ніжності й любові
і скажу йому: " Лети... Лети... Лети!"
Де боронить милий край свій рідний,
освіти ту землю... Освіти!
Віддаю найкраще, що я маю,
край той вірою моєю освяти!
Промінь сонця я візьму в долоні,
дам йому своєї доброти.
Візьме ласку він мою й надію,
і скажу йому: " Лети... Лети... Лети!"
Де боронить милий край свій рідний,
освіти ту землю... Освіти!
Віддаю найкраще,що я маю,
край той вірою моєю освяти!
Розкажи, як я його кохаю,
нехай знає, найрідніший мій!
З перемогою щодня чекаю,
ніжний, світлий промене ясний!
І молитви шлю щодня до Бога,
щоб дав сили... теж йому скажи.
Промінь сонця я візьму в долоні
й попрошу:
– Нам всім допоможи...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717799
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.02.2017
автор: Надія Башинська