Дивлюся у вікно
Я дивлюся у вікно,
бо шукаю радість знов,
розливаючи на скло
теплим поглядом любов,
що осяє ніч і день,
думи сіючи ясні
теплотою в сум і тінь,
ніби квіти навесні.
Я дивлюся у вікно,
бо на серці знов журба
болем спалює нутро,
як розлючена юрба,
що руйнує звичний світ
і лишає світ руїн,
у якому щастя цвіт
стане кіптявою стін .
Як надія згасне знов,
то погляну у вікно
і зігрію щастям кров,
що замерзла вже давно,
бо в самотності буття
без любові не дано,
то з коханим відчуттям
подивлюся у вікно.
Подивлюся у вікно
і побачу там життям
милу дівчину з кіно
небайдужу почуттям.
Ніби радість для очей,
любий спокій для душі,
диво днів, тепло ночей
розцвіте вона в мені.
Віктор Цвіт 29.01.17
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717843
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.02.2017
автор: Віктор Цвіт