На межі двох сторіч,
Нахилившись над полем брані,
Сипле зорями ніч,
Материнські болять їй рани,
Тож ридає душа,
І сльозина тече гаряча:
В небеса ж поспіша
Її сина душа, юнача…
Плаче тиші струна –
З молодого бринить серденька,
В нім життя засина,
А за милі – в молитві ненька.
А навколо – сніги,
Під якими земля волає:
Гинуть дочки й сини –
Україна вогнем палає.
Україна в вогні,
Та вона не на роздоріжжі,
Хоч Донбас у війні,
Та не бути снігам торішнім.
Бій іде за життя,
За здобуту нарешті волю,
Бій за світу буття
Гинуть наші синочки й доні.
6.02.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717945
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 13.02.2017
автор: Ганна Верес