Це сонце - чарівне!

       [b]        Спостереження  за  моїм  сонечком.[/b]

Розбився  в  калюжах  
кришталь  ліхтарів.  
То  мабуть  від  сонця  
ліхтарик  згорів.  
Дивився  в  віконце  –  
та  ледь  не  зомлів:  
так  близько  до  сонця  
ніхто  не  летів.
Не  хочу  я  чути  
Від  тебе  порад.
Підказки  від  тебе  -  
це  схований  скарб.  

Мені  він  не  треба.  
За  ним  не  тужу.  
То  ж  слухай,  як  гарно  
про  тебе  скажу:
"Як  сяйво  палаєш.  
Тобі  це  дано.  
Завжди  так  буває  
в  житті  і  в  кіно".  

Я  сміхом  барвистим  
усіх  засмутив.  
На  чистім  папері
Я  сяйво  розлив.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717965
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.02.2017
автор: Максименко Л.