Гуде, клекоче вiтер:
-Весна, весна, весна!..
Це ж березень i квiтень
З - за обрiю морга!
Зима обороняється,
Кричить: "Ще не пора!"
А сонечко всмiхається
Усмiшкою добра!..
А я дивлюсь в вiконечко,
Кажу зимi:"Пробач!"
А променi вiд сонечка
Моргають їй: "Не плач!"
I я назустрiч сонечку
На вулицю спiшу,
Стаю бiля вiконечка,
Щось лагiдно шепчу.
Зима сердито дмухає,
Голосить: "Не пущу!"
Нiхто її не слухає,
Всмiхаюсь я й мовчу.
Я кожен порух вiтру
Й новi звуки ловлю.
А березню i квiтню
Кричу: "Я вас люблю!"
Весна морга з - за обрiю,
Спiва: "Iду я, йду!"
Зима вже стогне з вирiю:
"Я п о в i д в i д д а ю!"..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717974
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 13.02.2017
автор: геометрія