Ясніє небо у блакиті,
Мороз пощіпує думки.
Мудрує для дітей казки
Великий Місяць в жовтій свиті.
Зламав промінчик золотистий,
Зробив тоненький писачок
І сам, неначе світлячок,
Малює простір нам іскристий.
Освітлює нічну пустелю,
Пускає хмари до землі.
Вони пливуть, мов кораблі,
Зірками вмощує оселю.
Крізь сфери і прадавні глиби,
Для нього зовсім ми чудні,
Ледь просуваємось на дні, —
Заокеанські дивні риби... 21/11/15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718089
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 13.02.2017
автор: Lana P.