Мені так личить, любий, твоя ніжність!
Ти одягнув мене у цей наряд.
Вона немов та світанкова свіжість,
як райдуга, весна чи зорепад.
У твоїй ласці, мій коханий, тану,
немов рікою з кришталю пливу.
Рукою як торкнешся мого стану,
я вмить злітаю в неба синяву.
Мені так личить, любий, твоя ніжність,
у ній зорить мій кожен день і час.
Оздобив без алмазів мою вірність.
Я сяю мов ялинка й без прикрас!
13.02.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117021302269
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718112
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2017
автор: Олександр Мачула