Віддам належне Валентину,
Був непоганий чоловік.
Та щоб кохати ту, ЄДИНУ
І щоб не день, а цілий вік...
Усі сердечка, ведмежатка
І дивні з виду подушки...
Весь цей ерзац не вартий латки
На дірці з серце завбільшки.
Любов цінує зовсім інше,
Тут важать вчинки, не слова.
Завжди ерзац є й буде гіршим,
Ця істина є не нова.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718139
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2017
автор: Патара