Біленька хата,вишня у вікні,
А під вікном старенька мати плаче.
Єдиний син вмирає на війні
Вона його чекає все терпляче.
А син далеко, десь приляг в окопі,
І до грудей притисне автомат.
І не розкаже їй ніхто із гороскопів
Чи ще живий синочок,наш солдат.
А мати плаче,молиться щодня,
Щоб син в бою вцілів,живий зостався,
Ворожу кулю стримала броня,
І ворогу синочок щоб не здався.
А син в АТО не спить ні дня,ні ночі,
І з кожним вибухом скоріш біжить в бліндаж.
Він прагне тиші,миру дуже хоче,
Та все в очах кривавий цей пейзаж.
А мати жде, "Вертайся мій синочку..."
І вірить що повернеться живий.
В руках тримає вишиту сорочку,
Й значок "Захиснику".Посмертний. Бойовий...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718147
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2017
автор: Алькор