Мій вірний друже, я тебе люблю,
Перед тобою стану на коліна.
Я кожне слово й погляд твій ловлю,
Ти знаєш це...Тобі все зрозуміло.
Я знов пишу вірші тобі й листи,
Твої до мене так приходять рідко.
Прості слова...В листах твоїх рядки,
Написані так впевнено і чітко.
А за вікном мороз...І часом сніг,
Зима холодить...Забирає сили.
І на тобі зійшовсь для мене світ-
Повір мені, я так ще не любила.
Моє кохання справжнє, не сліпе,
Надіюсь ти зумієш зрозуміти.
Воно живе, окрилює мене,
Допомагає в світі цьому жити.
Нехай мороз...І темінь...Все одно-
Від нього на душі стає тепліше,
Пройде зима...Ще вернеться тепло,
Воно моє...Й не треба мені інше!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718200
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2017
автор: геометрія