Із закритими очима можна жити,
не бажаючи в земнім житті нічого.
З небом перестати говорити
і відсторонитися від Бога.
Можна жити в мороці німому,
не рахуючи утрачені хвилини.
Як осінній ліс стоїть в утомі,
як живуть побляклі мрії, сину.
Заповітне можна все покинуть,
все на світі можна розлюбити.
Та минувшина ніяк не може схлинуть,
бо минуле неможливо схоронити!
18.01.2016
* Спроба перекладу чи за мотивами твору Костянтина Бальмонта „Можно жить с закрытыми глазами“.
Константин Бальмонт
Можно жить с закрытыми глазами,
Не желая в мире ничего,
И навек проститься с небесами,
И понять, что все кругом мертво.
Можно жить, безмолвно холодея,
Не считая гаснущих минут,
Как живет осенний лес, редея,
Как мечты поблекшие живут.
Можно все заветное покинуть,
Можно все навеки разлюбить.
Но нельзя к минувшему остынуть,
Но нельзя о прошлом позабыть!
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117011802928
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718500
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 16.02.2017
автор: Олександр Мачула