Життя,ти мені руки не крути
Не підсипай отруйне зілля
Іде війна,гримлять фронти
Ніхто не знає коли скінчиться божевілля.
Всі ночі там просякнуті вогнем
А дні сповиті чорними димами
Розтяжками і мінами кишить
донецький чорнозем
Воронки як невиліковні рани.
Що ви забули найманці чужі
Чому повірили перевертням,бандитам
Безвісти згинете у цій землі
Продавшись за копійки московітам.
Життя,скажи, куди ти нас ведеш
Невже немає іншої дороги
Що нашим дітям і онукам ти несеш?
Замість надій в душі одні тривоги.
16.02.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718526
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2017
автор: wanatol