Свідомість людства про наше життя,
Щодень думки, гризуть про майбуття,
Чого чекати? Як змінився світ,
І яким стане, навкруги всесвіт.
Хто посилає й звідки, нам зміни,
У невагомості… є переміни,
Здається ми, там зовсім безсилі,
Летять ракети і мають цілі.
Хтять люди знати, хто керує цим,
Здається є, питання відкритим,
Читали здавна, усе про Богів,
У всі віка ,народ мав ворогів.
Чи то послАнці? Звідки, не знали,
У житті певно весь час страждали,
Тож де взялись, на безсмертній землі,
І виживають на суші й у млі.
Ті землетруси, смерчі і зливи,
Що навкруги, всякчас негативи,
Давно здається, знищили б усе,
Як в лихоманці, довкола трясе.
Людство живе, витримує завжди,
І катаклізми вистоїть й біди,
Собою мужньо все переживе,
Випробування для нього святе.
Людина здатна, думать, творити,
А чи спроможна все захистити?
То риторичне, нині питання,
Та чи доведене існування,
Людини.Як з’явилась на землі?
І чи, зникає, коли у пітьмі?
Життя суворе, але триває,
Всі перепони перемагає
Мабуть людина, послана Богом
Тому продовженням і є всього.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718559
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2017
автор: Ніна Незламна