В терпких степах донбаських териконів
Перейдено усі можливі рубікони
І сплюндрувавши установлені канони,
Запущено у світ криваво-ненаситного дракона.
Люд кинули на розшматування батальйонів,
Нікому невідомі села перетворили в бастіони
І усі хто їхньому царю сліпо бив поклони,
Поволі опинились у високодуховному полоні.
Не без допомоги комуняк та ригіонів
Чужинці запанували в так званих окремих районах.
А ті, владу урвавши на крові, латентні жидомасони
Зробили операцію стовпотворінням Вавілону.
Та в кожного свої герої залишаться на пантеоні
І хоч ти бий у дзвони, чи хоч неси ікони,
Усе-одно мільйони, по обидві сторони кордону,
До смерті тримати будуть свою диванну оборону.
Втомилась ненька вже від гомону прокльонів,
Угамувати лють не вистачить усіх патронів,
Та богоносці від Якутії до Пскова пхнуть без перепон,
Ми від зарази рускій мір заслона, ім'я нам – легіон!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718597
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.02.2017
автор: Трутур Бобро